Один в каное
Львів… душевне місто, цікаві люди, відверті музиканти...
Що говорять про себе: =>
Що говорять про себе: =>
Ми -то кілька собі людей, які намагаються грати шось просте і зрозуміле,
шоб зайвий раз не подразнювати слухові рецептори слухачів.
Все, шо в нас є -це дві гітари без підключки,
кілька незаписаних пісень і відсутність регулярних репетицій.
Мріємо про гітари з підключкою,
запис пісень і регулярні репетиції.Zapaska - Translitom (2011)
Ок, як і обіцяв, презентую вам гостинець, який привіз всім рафриканцям з фесту «Захід 2011». Скажу що на фесті вони виступили бомбово. З їх слів, приїхали з якихось археологічних розкопок (навіть пісню археологів заспівали в честь цього), нашвидкоруч розклали на малій сцені купу інструментів (найцікавішим були нутрощі іграшкового ведмедика, які волали космічним голосом) і незважаючи на фігову акустику відіграли все настільки живо і класно, що у мене долоні боліли від оплесків. Молодці коротше кажучи. Ну а після виступу продали за символічні гроші 10 шт. таких от дисків, що зовсім не задовольнило натовп в людей так під сотню, так що можна сказати, що ви щасливчики.А про альбом розповісти? А що розповідати? Слухайте самі :ie:
Скачати альбом можна , але все ж рекомендую не свинячити, а легально , незважаючи на те, що гурт зовсім не проти розповсюдження диска по інтернету, я запитував. Смачного.
- 0
- 02 жовтня 2011, 21:38
- Germis
- Залишити коментар
Robert Miles - Children
Якийсь час по місцевому радіо цю пісню крутили о шостій ранку мало не щодня. І мало не щодня, тоді ще школяр, я залипав на кухні біля радіоприймача з чашкою чаю куняючи тільки щоб почути це. Сьогодні зранку повз моє вікно пройшов школяр, слухаючи цю тему на телефоні. Раптове ностальджі.
Дельфин - Мало
я понял из чего сделано время но лишь тогда когда его мало осталось когда изнутри меня пустоты бремя когтями ломанными в шею впивалось когда потерянной мною нежностью злобу топили как солью снег когда новые дни с тупой неизбежностью пробивались сквозь замкнутую кожу век я наполнял время радостью криками я делал его длинней и короче оно играло на солнце бликами и становилось чернее ночи и я его никогда не берег оно меня до тех пор любило пока я наконец-то понять смог что оно всегда, всегда уходило еще один год, еще один день, еще один час время ведет (залетную)? тень роняя на нас можно войти в одну реку дважды если идти вниз по течению при этом единственное что важно над головой золотое свечение я время убивать не стану все равно оно убьет меня стрелкой секундной ковыряя рану разрывая ее края еще один год, еще один день, еще один час время ведет (залетную)? тень роняя на нас
Dirty Gold - California Sunrise
літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо.
Scala and Kolacny Brothers - Dream On
Минулого посту я вас жорстоко надурив надурившись сам. Після отримання неймовірного задоволення при прослуховуванні каверу на Radioheaded — Creep, я почав старанно копати в мережі інформацію про цей таємничий дитячий хор. Передивившись з півсотні порнографічних баннерів на сайтах, на які мене заманив гугл, я пішов іншим шляхом. Я почав передивлятися всі ~2000 каверів на ютубі. І, о щастя! На другому десятку я знайшов це. Як виявилося, це ніфіга не діти, а досить дорослі тітоньки і два мужчини-брати під назвою Scala and Kolacny Brothers.
Scala — це ті самі тітоньки з бельгійського хору. Kolacny Brothers — два брата-неакробата, а хормейстра і фортепіаніста. А виконують вони просто таки фантастичні кавери на все, що потрапить під голосові звязки. І даний альбом є записом живого виступу, який я прослухав з величезним задоволенням, чого і вам бажаю. Трекліст і посилання під катом.
Читати далі
Акваріум
Наша алкоголічна трійця: я, мірон, поулесерж сидимо на кухні. За нестачею коштів у нас на столі дешевезне пиво і така ж дешевезна закуска. Нам добре, ми захмелівші, в руках у мірона гітара і всі нестрійними голосами виводимо "і-і-і-і-і-і-вано-о-о-о-в". Кожен день не такий як учора, що б там не співав Гребенщиков.Я повертаюсь додому. Пізня година, практично ніч. На вулиці зима з рота валить пар, рипить сніг. Тихо, темно. Радісно на душі. Плеєр скрипить диском і потрапляє на цей трек. Я підіймаю голову і на мене падає чорне зоряне небо. Я вибухаю зсередини.
На камінні трохи незручно лежати, але ворушитися не хочеться. В багатті догоряють дрова, купа заввишки півтора метри таких же чекає своєї черги. Діло йде до ранку, холодець чіпляє за дупу. Димом пропах світер і ковдри. Мірон грає Аделаїду. Ще трохи і ми побачимо її серед сяючого міріаду молочного шляху.
Спека. Страшенна спека. Над бетонним покриттям злітної смуги стоїть марево. Шурхітить і пахне трава. Сесію закрито, завтра вихідний. Лежимо на пагорбі. Доводиться триматися за землю, щоб цього разу не полетіти сторч в глибочезне синє небо. Хто починає співати…
Практично найвищий і найвіддаленіший дах міста. Десь гудить потяг, все навколо сяє сотнею вікон. Вітер не дає сказати а ні слова. Якщо лежати на самому краєчку даху, звісивши ноги, то можна налякати випадкових свідків і зловити неймовірний унісон з цією піснею.Новий тематичний тиждень го!
Alina Orlova - Mutabor (2010)
Дадададада, Орлова після такого страшного дворічного затишшя випускає новий альбом. І який альбом! Якщо послухати, то стає зрозуміло, що весь цей час концертами збиралися гроші на новий інструментарій, бо звук змінився мало не радикально. Якщо в ми переважно чули лише Аліну і її дзвінкі клавіші, то зараз тут і ударні і космічні флейти (тут мені підказують, що це синтезатори), і дзвіночки (і нездоровий глузд каже про коней, але його можна не слухати). Та і треки вже не тривають по півтори хвилини — вже повноцінні пісні. Хто сказав «Орлова вже не та»? Ви неправі, вдавіться тортом — Орлова зберегла в усіх без виключення піснях свою надзвичайну мурашливу поперемінно світло-темну атмосферу та і на фоні цієї різноманітності її голос звучить ой як чарівно. В наявності пісні декількома мовами, незважаючи на те, що декому це не сильно подобається ;)І я доречі дуже радий, що вже з'явився перший претендент на звання «Альбом року». Я вам рекомендую слухати без вагань.
Читати далі
Fujiya & Miyagi - Transparent Things (2006)
Дивна справа виходить. Цей альбом я закачав і прослухав одразу після . Він декілька тижнів крутився у мене на плеєрі, я крутив його на пиятках і на роботі, але все не знаходив правильних слів, щоб описати це. Якщо я вам скажу, що під обкладинкою вас чекає простий електро-поп з домішками Крафтверку, то вас це не зацікавить. Але більше про це і сказати нічого — електроніка, ритмічна, не занудна, чіпляюча. О! Ось це слово знайшлось. Чіпляюча і ніяк інакше. Чим чіпляє музика від дуету, де один з часників носить ім*я японського відеомагнітофону, обирати вам, а я просто залишу це тутЧитати далі
