I Nomadi

Напевно в кожній (чи майже в кожній) країні є своя «Машина часу», тобто рок-гурт, який виконує не надто складну музику, але яка добре запам'ятовується і близька та зрозуміла багатьом слухачам. Такі групи люблять, на їхні концерти ходять з дітьми і навіть онуками.

Для Італії такою групою стала I Nomadi, що утворилася в 1963 році в складі:

* Augusto Daolio — вокал
* Giuseppe (Beppe) Carletti — клавішні
* Franco Midili — гітари
* Gualberto Gelmini — саксофон
* Antonio Campari — бас-гітара
* Leonardo Manfredini — барабани

До моменту виходу першого альбому, «Per quando noi non ci saremo» (1967), у складі I Nomadi відбулися деякі зміни. Вони відбувалися і пізніше, але ключовими фігурами в групі були співак, поет і художник Augusto Daolio і Beppe Carletti — клавішні, акордеон, автор музики.

Музика ранніх альбомів представляла собою біг-біт, іноді з невеликим впливом психоделії. Пізніше звучання наблизилося до традиційного року.

У репертуарі групи з самого початку були сусідами власні композиції, пісні інших авторів, серед яких особливе місце займає Francesco Guccini (один з найбільш відомих і шанованих в Італії авторів-виконавців), а також кавер-версії пісень британських і американських рок-груп на італійській мові (роль яких знижувалася в міру появи власного матеріалу). У піснях часто зачіпаються соціальні і політичні проблеми (що взагалі характерно для багатьох італійських музикантів).

1992-ий рік став фатальним для групи — 14 травня в автокатастрофі гине 30-річний бас-гітарист Dante Pergreffi, а 7 жовтня, у віці 45 років, вмирає Аугусто Даоліо.

Про те, що Аугусто невиліковно хворий, знали тільки найближчі друзі. Беппе Карлетто згадував, що Аугусто просив не розпускати групу після його смерті, а продовжувати розпочату справу. Шанувальники I Nomadi були вражені звісткою про смерть лідера групи. Що вийшов незабаром концертний альбом «Ma che film la vita» («Що за фільм — життя») з останніми записами Аугусто Даоліо вже за перші два тижні був розпроданий в кількості 104 тисяч примірників. Роком пізніше вийшов диск «Contro» («Всупереч»), для якого група, вже в оновленому складі, допрацювала невидані записи за участю Аугусто і Данте.

А в 1994 році побачив світ перший альбом нового складу I Nomadi «La settima onda». Місце біля мікрофона зайняв Danilo Sacco — володар красивого баритона і чарівний фронтмен. Шанувальники добре прийняли нового вокаліста. Група не втратила свого обличчя, не перетворилася у програвач старих хітів і продовжує випускати дуже гідні нові альбоми. Останній на даний момент диск, «Allo specchio» («У дзеркалі»), вийшов в 2009 році.