Земфира

Земфіра Рамазанова Талгатовна народилася в Уфі, столиці Башкортостану. З'явившись на світ 26 серпня 1976, вона чітко заявила, що тут вона лідер і досягне своєї мети будь-що-будь! Росла вона в досить інтелігентній сім'ї: мама — лікар, тато — викладач історії. Вже в чотири роки юна Земфіра захоплювалася музикою. У п'ять років вона почала відвідувати музичну школу по класу фортепіано. У сім років Земфіра створила свою першу пісню, яку і виконала у мами на роботі. Під впливом свого старшого брата Раміля вона раптом захопилася роком, слухаючи Black Sabbath і Queen. У школі вчилася добре, була відмінницею. З сьомого класу встигала займатися відразу в семи гуртках і секціях, зосереджуючи свою увагу, в основному, на музиці та баскетболі. Володіючи спортивною злістю, цілеспрямованістю та напористістю, Земфіра домагається в баскетболі чималих результатів: у 90 році вона стає капітаном дівочої збірної Росії. До цього часу музика починає поступово набридати, невпинний долбеж одного і того ж пригнічує її. Питання про продовження музичної освіти встає ребром, але мудра мама змушує Земфіру довчитися. Тоді ж набуває «прикладного» характеру і захоплення рок-музикою. Прямо на вулицях рідного міста разом з друзями Земфіра виконувала під гітару пісні, які в той час були на гребені успіху «КІНО», «Акваріума», «Наутілуса».

В одинадцятому класі баскетбол почав сильно заважати навчанні, і вона різко йде зі спорту, вона закінчує і музичну школу з червоним дипломом, закриваючи кришку піаніно, як їй тоді здавалося, назавжди… Зовсім випадково Земфіра вирішила після школи піти на філфак, але класна керівниця наставляє її на істинний шлях і пропонує піти до музичного училища. Проходячи повз будівлю училища мистецтв, вона бачить оголошення про вступні іспити, які відбудуться наступного дня. Земфіра вирішила спробувати, і її відразу ж прийняли на другий курс на відділення естрадного вокалу. У її групі вчилися також два барабанщика, два піаніста, басист, гітарист і вона, вокалістка. Паралельно Земфіра співає зі своїм приятелем — саксофоністом Владом Колчином джазові стандарти і знамениті західні хіти в Уфімській шинках і ресторанах. Буквально через рік їй це набридає, але вона все — таки закінчує училище.


З 1996 року Земфіра працює оператором на уфимському філії радіо "Європа +": вдень шльопає рекламні ролики, які навчили її працювати зі звуком, а ночами на комп'ютері записує свої перші справжні пісні: «Чому», «Сніг», «Синоптик»…

На початку 1998 року Земфіра організовує власну групу «Земфіра», з якою записує свої пісні вже не на комп'ютер. Вперше група виступає 19 червня на святі дня Народження радіо «Срібний дощ Уфа». Вже маючи достатньо матеріалу і для не одного альбому, Земфіра через свою подругу передає промо — касету з кількома піснями на фестивалі рок — музики MAXIDROM Леоніду Бурлакову, продюсеру Мумий Тролль. Лео негайно телефонує до Уфи і просить прислати ще. Впевнений, що ця дівчинка — справжня майбутня зірка, він запрошує Земфіру до Москви з її музикантами для запису альбому. З 19 по 23 жовтня на тон — студії «Мосфільм» були записані декілька пісень. Це були перші начерки до дебютного альбому. У ролі музичного продюсера виступив безпосередньо Ілля Лагутенко, звукорежисера — Володимир Овчинніков. До сьомого листопада запис альбому було повністю закінчено. 15 пісень тривалістю 50 хвилин. Така велика кількість пісень пояснюється тим, що в Земфіри є ще близько 40 готових композицій — вистачить і не на одну платівку. При записі альбому брали участь як музиканти Земфіри (Вадим Соловйов, гітари; Ренат Ахмаді, бас гітара; Сергій Миролюбов, клавіші; Сергій Созінов, барабани), так і музиканти Мумій Троль (Юрій Цалер, гітари; Олег Пунгін, барабани).

З середини січня Земфіра без групи їде до Лондона на зведення альбому. Верстка проходила на «Beethoven Street Studio», звукорежисером був Chris Bandy. З початкового альбому був викинутий трек «Не відпускай», і все залишилося 14 пісень.

З середини лютого у важку ротацію спочатку «Нашого Радіо», а потім і радіо Maximum, «Срібний дощ», «М-Радіо» надходить пісня «СНІД», а потім і «Ариведерчи», «Ракети».

З 5 по 6 березня в Празі місцевими кліпмейкерами було знято кліп на пісню «СНІД» за сценарієм Павла Румінова. Ця пісня була обрана не випадково після того, як 150 опитаних вибрали саме цю пісню. 8 березня надійшла у продаж збірка зовсім іншої музики «У — 1», перший трек якої — «Ракети». 24 березня в московському клубі «Республіка Beefeater» відбулася Пресконференція звукозаписної компанії «втікав звукозапис», на якій журналістам вперше була надана нова Уфимская співачка Земфіра. Вона відповідала на запитання і навіть заспівала пісню башкирською мовою. З 5 квітня на каналі MTV — Росія планувалася презентація кліпу «СНІД», але з невідомих причин він був відкладений до липня. 24 квітня планувався реліз дебютного альбому, але прес-конференція була перенесена на 8 травня, а сам реліз — на 10 травня. 24 квітня пройшли зйомки кліпу на пісню «Ариведерчи», який і вийшов в ротацію раніше кліпу «СНІД». 8 травня в клубі «16 тонн» відбулася спільна презентація альбому та травневого номеру журналу «ОМ», організацією якого займалися звукозаписувальна компанія Decade Music International, журнал «ОМ» та радіостанція "Європа +". Набралося стільки народу, що сама Земфіра, за її зізнанням, почувала себе якось незатишно. На концерті всіляко намагалися відтворити настрій весни, яка так і не входила в свої права: по всій сцені були розкидані зелене листя, правда, вже до третьої пісні вони злегка зів`яли, були також і квіти, точніше одна квітка у волоссі Земфіри, ромашка, на якій вона гадала під час виконання пісні «Ромашки». Тим, кому не вдалося пробратися до сцени, на великому екрані демонструвався вчасно змонтований кліп на пісню «Ариведерчи». Але, за враженнями всіх присутніх, все вдалося на славу, та й самої Земфірі все дуже сподобалося.

10 травня відбувся довгожданий реліз дебютного альбому.

19 червня Земфіра виступила на черговому Дні Міста в Уфі, а свій концертний тур вона відкрила 1 вересня в Москві. Графік був розписаний буквально по днях, що не могло не позначитися на здоров'ї самої Земфіри. 15 жовтня у зв'язку з хворобою, вона була госпіталізована і концертний тур довелося перервати на 15 днів.

Але повернемося в серпень 1999. Знову ж таки на «Beethoven Street Studio» було закінчено зведення та мастеринг вже другого альбому групи. Який вийде в наступному році.

А тим часом, за одужання Земфіри, концертний тур продовжився і завершився в Ризі 5 січня 2000. Останній концерт був записаний на відео і показаний по ОРТ. В цей же час виходить сингл Земфіри, що містить ремікс на пісню «Сніг» і «Небо Лондона», сповнене живцем на одному з концертів. І в цей же час Земфіра з'являється в новорічній програмі НТВ, і виконує пісню «Крутится, вертится шар голубой».

28 березня 2000 — вся Росія пережила черговий вибух «Земфіроманіі», саме тоді вийшов другий CD, «Прости мене моя любов» або скорочено — «ПММЛ». «Шукала» і «Созрела» крутилися буквально по 3 рази на день на кожній музичної радіостанції. Десь у цей же час виходить відеокліп «Шукала», він тримається в 5-ці кліпів MTV дуже довго. Трохи пізніше і інші пісні з цього альбому стали, можна сказати, народними. «Хочеш», «Не відпускай», «Світанок», «Ненавиджу», тексти пісень цих та інших концертів знають напам'ять і співають разом з Земфірою на її концертах. Відразу на наступний день після виходу альбому стартував новий гастрольний тур. Серед усіх концертів варто виділити виступ Земфіри «хедлайнером» фестивалю Maxidrom, що пройшов 20 травня 2000 у Москві Олімпійському.

По ходу концертного туру виходить сингл «До побачення», до якого входять улюблені хіти «До побачення (моє улюблене місто)», «Бризки», спеціально записана для диска Кінопроби пісня В. Цоя «Зозуля» та кілька реміксів. Платівці дають неоднозначну оцінку, позначаючи її попсовість. Але в цілому — позитивний ефект.

Ситуацію затьмарив концерт в Якутську, на якому стався неприємний інцидент: погана організація концерту призвела до тисняви та кілька людей отримали травми і були госпіталізовані. Звичайно ж Земфіра знову стає героєм № 1 багатьох журналів і газет, часом з жовтим відтінком. З'являється велика кількість відверто придуманих статей та інтерв'ю, у зв'язку з цим Земфіра обмежує все спілкування з пресою.

Робота над наступним альбомом, який вийшов 1 квітня 2002 р., тривала 14 тижнів. Цим нібито пояснюється його назву. Через три роки з'явився «Вендетта», а 1 жовтня 2007 — «Спасибо».