КИНО (Цой В.Р.)

У популярності ленінградської групи «Кіно» є щось незрозуміле — і, дійсно, успіх, слава, масове визнання, які, як правило, знаходять виконавця після сплеску його творчої активності, прийшли до «Кіна» тоді, коли група, можна сказати, існувала вже тільки в уяві шанувальників. Рік «Кіно» розпочався навесні 1988, коли група повністю зникла з музичних горизонтів: не виступала, не репетирувала, а її учасники були зайняті реалізацією власних творчих планів. Здавалося, лише по чистій випадковості вони знайшли час і завершили роботу над над альбомом «Група крові». Саме він і став каталізатором вибуху «Кіноманії».

А почалося все восени 1981-го, коли на уламках давно забутих команд «Пілігрим», «Абзац» і «Палата номер 6» виникло тріо «Гарін і гіперболоіди». Пару місяців по тому склад його скоротився до дуету, а назва звернулося в «Кіно», — в той час за ним ховалися Віктор Цой і Олексій Рибін. Вони вступили в Рок-клубі, навесні наступного року дебютували на його сцені при активній участі музикантів «Акваріума» і «Зоопарку», записали альбом, за сумарним часом звучання якого і отримав назву «Сорок п'ять», кілька разів виїжджали до Москви і зникали на цілий рік. Потім виступили ще кілька разів — вп'ятьох — після чого несподівано розпалися. І все ж у травні 1984 р. КІНО з'явилося знову. Віктор Цой (гітара, вокал); Юрій Каспарян (гітара); Олександр Тітов (бас) і Георгій «Густав» Гурьянов (ударні) за пару місяців відрепетирували нову програму, і «темною конячкою» вийшли на сцену 11 ленінградського рок-фестивалю, де виробили справжню сенсацію, ставши одним з головних відкриттів цього огляду творчих сил рок-хвилі того часу. Звання лауреатів Рок-клубу «Кіно» підтверджували ще двічі — в 1985 і 1987 рр…

Восени 1984 Титова змінив Ігор Тихомиров — за сумісництвом бас-гітарист «джунглів» і «Поп-механіки». З тих пір склад Кіна — якщо не вважати епізодичних появ різноманітних гітаристів, клавішників і перкусіоністів — залишається незмінним. Пісні «Кіно» приваблюють слухачів великою кількістю свіжих мелодійних рішень, а відмінна ансамблева гра дозволяє говорити про неї як про справжній зразок рок-групи. У текстах В. Цоя — а саме він є автором практично всього репертуару КІНО — романтично піднесені образи змішуються з суто реалістичними, побутовими замальовками з натури, відображаючи внутрішній світ молодої людини, в них знаходять місце і добрий гумор, а іноді й їдка іронія, яка взагалі досить характерна для поетичної мови В. Цоя. У більш пізніх роботах групи помітно подорослішання її ліричного героя, відхід від наївного побутописання життя дворів і підворіть, до більш серйозних проблем, заклики до активних дій, етичного оновлення.

Після успіху альбому «Група крові» і виходу на екрани країни фільму С. Соловйова «Асса», в якому коротка поява Кіна стала чи не найбільш значним моментом всієї картини, група як би знаходить друге дихання. Відновлюється концертна діяльність, проходять успішні гастролі як по країні, так і за кордоном — зокрема, в Данії, де група брала участь у благодійних акціях руху «Некст стоп», Франції, де КІНО виступили на найбільшому рок-фестивалі в м. Бурже і на щорічному фестивалі радянського року «Знову в СРСР» в Італії. Крім «Асси» Кіно знімалося також в картині А. Вчителі «Рок», «Город» А. Бурцева, а В. Цой успішно зіграв головну роль у своєрідному фільм Р. Нургманова «Игла». У 1989 р, їх платівка випущена у Франції.

Цой В.Р. має сина Олександра від першої дружини Мар`яни. Вона була сильною духом, це вона зробила Цоя таким, яким ми його знаємо сьогодні. Але на зйомках фільму «Асса» зустрів Наташу, кінокритика за освітою, повну протилежність свої колишній дружині Мар`яні — спокійна і тиха дівчина, одразу погодилась на пропозицію Цоя вийти за нього.

Цой довго переживатиме як сказати сину, що не може бути більше поруч, згадуючи своє дитинство як розійшлись батьки і як намагався приховати сльози. Всі ці емоції він втілить у пісні «Малыш», яку напише спеціально для сина, яка потім як і інша частина його пісень, буде переспівана наступними поколіннями музикантів.

Повертаючись вранці з рибалки, 15 серпня 1990 року В. Цой загинув в автокатастрофі виїхавши на зустрічну смугу та зіткнувшись із автобусом "Ікарус" на швидкості близько 130 км/год.

Наташа, друга дружина, з якою він прожив останні роки свого життя, через два роки після смерті чоловіка переїхала жити до США.

У січні 1991 р. «Мелодія» випустила «посмертний» альбом КІНО, доопрацьований в студії музикантами групи на основі чорнових записів, зроблених В. Цоєм за кілька днів до смерті.

Датами:

* 21 червня 1962 року в Ленінграді, в сім'ї викладача фізкультури Валентини Василівни і інженера Роберта Максимовича народився перший і єдині дитина — Віктор.

* У 1969 році Віктор поступив в школу, де працювала його мати. Разом з матір'ю він змінив три школи.

* У 1974-77 роки відвідує середню художню школу, де виникає група «ПАЛАТА № 6» на чолі з Максимом Пашковим.

* У 1978 році закінчивши вісім класів поступив в художнє училище ім. В. Сергова.

* У 1979 році виключений з училища за неуспішність. Йде працювати на завод і вчиться у вечірній школі.

* У 1979 році вступає до СГПТУ № 61 на спеціальність різьбяра по дереву.

* Влітку 1981 року виникає група «ГАРІН І Гіперболоїд». Склад: Віктор Цой, Олексій Рибін і Олег Валінський.

* Восени 1981 група входить в Ленінградський рок-клуб.

* Після відходу Олега Валінського група перейменовується в «КІНО».

* Навесні 1982 року записується альбом «45». Віктор знайомиться з Маріаною.

* Перший електричний концерт групи проходить в Ленінградському рок-клубі спільно з «АКВАРІУМ» Бориса Гребенщикова.

* Закінчує училище і йде працювати в реставраційні майстерні в місто Пушкін.

* Восени 1982 року йде на роботу в садово-парковий трест різьбярем по дереву. Перші акустичні концерти в Москві.

* У лютому 1983 року у Віктора Цоя і Олексія Рибіна виникають розбіжності і Олексій Рибін покидає групу.

* Влiтку 1983 року записують фонограму «демо» у Олексія Вишні, що отримала назву «46».

* Восени 1983 проходить обстеження в психіатричній лікарні на пряжки і отримує «білий квиток».

* Весною 1984 року група виступила на другому фестивалі рок-клубу і отримує лауреатське звання.

* У другій половині 1984 записується «Начальник Камчатки» в студії Андрія Трипілля разом з музикантами «АКВАРИУМА». Другий склад групи сформований: Віктор Цой (гітара, вокал), Юрій Каспарян (гітара, вокал), Георгій «Густав» Гурьянов (барабани, вокал), Олександр Тітов (бас, вокал). Т.К. Титов входив до складу «АКВАРИУМА», через деякий час на його місце узяли Ігоря Тихомирова.

* У лютому наступного року Віктор одружується на Маріані.

* Навесні група отримує звання лауреата на третьому фестивалі рок-клубу.

* 5.08.1985 року у Віктора і Маріанни народився син Олександр.

* У другій половині 1985 працюють над «НІЧ» і «ЦЕ НЕ ЛЮБОВ» в студії Андрія Трипілля та Олексія Вишні.

* Виходить у світ «ЦЕ НЕ ЛЮБОВ».

* У січні 1986 року виходить «НІЧ».

* Навесні цього ж року група виступає на четвертому фестивалі рок-клуба і отримує диплом за кращі тексти.

* Влітку 1986 року в Києві знімається фільм «Кінець канікул» з Віктором Цоєм. Виходить пластинка «Red Wave». Йде працювати в котельну «Камчатка».

* Бере участь у зйомках фільму «Рок» режисера Олексія Учителя.

* В кінці року знімається в епізодичній ролі у фільмі «Асса».

* Знімається у фільмі Олексія Учителя «Останній Герой».

* Навесні 1987 останній виступ на фестивалі рок-клубу, де отримують приз «за творче повноліття». Записують альбом «ГРУПА КРОВІ».

* У 1987 році знімається своєрідний фільм «Голка» з Віктором Цоєм в головній ролі (режисер Рашид Нугманов).

* У 1988 році виходить «ГРУПА КРОВІ». Записується «Звезда по имени Солнце».

* Улітку 1989 року разом з Юрієм Каспаряном Віктор їде в США в гості до Джоанни Стингрей. Група бере участь у фестивалі «Золотий Дюк» в Oдесссе.

* У Франції виходить пластинка «ОСТАННІЙ ГЕРОЙ».

* Навесні 1990 поїхав до Японії.

* У червні 1990 року останній концерт групи в Москві в Лужниках.

* Запис останнього альбому, що вийшов після смерті Віктора Цоя має назву «ЧОРНИЙ АЛЬБОМ».

* 15 серпня 1990 року Віктор Робертович Цой трагічно загинув рано вранці в автокатастрофі під Ригою.