ВВ (rock, pop-rock)

Про наших так про наших…

Воплі Відоплясова, ВВ (укр. Воплi Вiдоплясова) — українська рок-група, перший виступ якої відбувся в 1987 році. Організаторами групи стали Гітарист Юрій Здоренко і басист Олександр Піпа, які до цього з 1984 року грали хеві-метал у групі SOS. Переломним моментом для друзів-музикантів став 1986 рік, коли відбулася зустріч Здоренко та Піпи з музикантом-шоуменом Олегом Скрипкою. Четвертим учасником «ВВ» став ударник Сергій Сахно. Назву нової групи запропонував Піпа, який у той час зачитувався Достоєвським: Відоплясов — одержимий літературною діяльністю лакей з «Села Степанчикова і його мешканців». Свої опуси, сповнені криками душі, він називав «Воплі». Музика гурту зазнала помітний вплив рок-н-ролу, панку та різноманітних етно-стилів. Національного колориту додавало використання мелодійної української мови. Музичної освіти ніхто з «ВВ» не має. Скрипка прийшов у рок-н-рол з театру і з військового заводу, де після навчання в Київському політехнічному інституті працював інженером. Здоренко був водопровідником.

Сахно навчався барабанній справі в ударника київського мюзик-холу. А Піпу вигнали з музичної школи ще у молодших класах. «Я ні разу не зустрічав басиста, який грав би гірше за мене», — чесно зізнається Олександр. У 1987 році «ВВ» дебютували на фестивалі Київського рок-клубу, відразу взяв приз «група року». «Піснею року» став їх «Плач Ярославни». У першому концертній програмі колективу звучали пісні «Товариш майор», «Розмова з Махатмою», «Були деньки» і «Танцi». Саме «Танцi» стали майже неофіційними українським гімном. Цей твір перетнув межі республіки і познайомив інші міста Радянського Союзу з багатообіцяючими дебютантами з Києва. У 1988 році «Воплі» разом із земляками з «Колезького асесора» і «Раббота Хо» організували так звану «Рок-артіль» і почали гастролювати по країні. Відбулися концерти на вільнюському «Рок-форумі-88» (диплом фестивалю), дебют в московському ДК ім. Горбунова, зйомки у французькому фільмі «Рок навколо Кремля» (де «ВВ» символізували національний український рок), виступи на фестивалях «Київ — Варшава», «Рок-сирок». Скрізь концерти проходили з незмінним успіхом, а в Україні «ВВ» стали практично національними героями. У 1990 році «ВВ» провели гастролі по європейських країнах, де їхня слов'янська екзотика припала до смаку. Особливо шоу у виконанні Олега Скрипки сподобалося французам, які в березні 1990-го запропонували групі контракт на випуск кількох компакт-дисків. Запис одного з французьких концертів в 1991 році вийшов на диску «Або-або», який став дебютний вініловим релізом нової незалежної фірми «Буротіна Продакшн» і першою довгограючою платівкою «ВВ». У 1991 році двоє з «ВВ» — Скрипка і Піпа — переїжджають до Парижа. Творче відрядження затягнулася на п'ять років. Скрипка одружився з француженкою Марі Рибо і знайшов постійну роботу художнього керівника дівочого хору в паризькому театрі Філіпа Де Куплю. «ВВ» стали інтернаціональним квартетом, коли до складу влилися гітарист Філіп Можа і барабанщик Стефан Муфліє. У такому вигляді команда іноді виступала в клубах Парижа і пару раз навіть була з концертами в колишньому Радянському Союзі. «Французький період» тривав до 1996 року. «Напевно, тепер вже ні за що на світі не став би жити в Парижі. Складне місто для життя», — говорив Скрипка через кілька років після повернення. Повернення до Києва тріумфальним не було — команду призабули. «ВВ» взялися надолужувати згаяне. Залишивши будинки французів, група поповнила склад Сергієм Сахно і новим гітаристом Євгеном Рогачевським. Колишній лідер групи «Раббота Хо» Сергій Попович був узятий на посаду саунд-продюсера. У 1996 році побачив світ диск «Країна мрій», більшу частину якого склали композиції початку 90-х років. Подібної практики «ВВ» вірні до цих пір: в нові альбоми неодмінно входять декілька архівних записів. У 1997 році був підписаний довгостроковий контракт з компанією S.B.A. / GALA Records, яка, випустивши диск «Музіка», дуже довго не могла видати наступний. «Любов» побачила світ тільки в 1998. У 1999 році група зробила спробу змінити видавця на процвітаючу рок-фірму Real Records. Виникла скандальна ситуація. GALA змогла наполягти на дотриманні умов контракту. Черговий диск «ВВ» «Хвилі Амура» вийшов на початку 2000 року на S.B.A. / GALA Records. Разом зі свіжими хітами «День народження» і «Були на селi» сюди увійшли і декілька дуже старих пісень, наприклад, «Розмова з Махатмою». Труднощі з виданням дисків тим більш прикрі, що з 1997 року гурт регулярно видає нові суперхіти, затьмарив колишній успіх «Танців». У 1997 році з'явилися хіти «Весна» та «Юра». У 1998 році «ВВ» здружилися з групою «Мумій Троль» і дали два спільних концерти «Весна 2000» — по одному в Москві і в Києві. У 1999 році «ВВ» порадували композицією «День народження»: успіху пісні багато в чому сприяв і вдалий відеокліп з сюжетом в дусі індійських фільмів. Хлопці чудово виглядали в образах гарячих індійських хлопців. 1999 рік ознаменувався для «Воплів» ще одним скандалом. На київську квартиру Олега Скрипки було накладено арешт, а йому самому загрожував штраф в $ 16'500. Формальним приводом таких санкцій послужив вихід Скрипки з організації УМПО (Українське Мистецтво Правова Організація), де він був одним із співзасновників. УМПО, створювана спочатку для правової підтримки музикантів і боротьби з піратами, стала організацією, що підкорила артистів своєму контролю. За умовами контракту, «ВВ» не могли грати концерти без згоди УМПО, а група, порвавши з організацією, стала виступати цілком самостійно. Справжньою ж причиною претензій «ВВ» вважали свою відмову брати участь у передвиборних концертах на підтримку Леоніда Кучми. У 2000 році «Воплі Відоплясова» побували на гастролях в Ізраїлі та США, а також виступили перед американським президентом Біллом Клінтоном під час його офіційного візиту в Україну. Наприкінці 2004 року група активно підтримувала Помаранчеву революцію в Україні. Надалі співпрацювала з партією «Наша Україна».