Saltillo - Ganglion (2006)

Стиль: Downtempo
Лейбл: Suspicious Records
Формат: mp3, VBR
Вихід у світ: 30 жовтня 2006

Депресивний тріп-хоп з елементами струнного оркестру або навпаки, депресивний оркестр з елементами струнного тріп-хопу. Вокал місцями жіночий.

В цьому топіку Germis викладав цікаве відео на музику групи Saltillo із альбому "Ganglion" (2006) який ми сьогодні і розглянемо.

Альбом заповнений такими речами:

Перший трек A Necessary End зустрічає нас сумішшю легкого драм н басу і великої кількості інструментальної музики. Мелодія сумна і місцями дуже сильно нагадує трек Clint Mansell — Requiem for a Dream із-за спільних перших кількох акордів. Приємно.

Трек номер два: Giving In — межа між класичними лаунжовими збірками та більш ритмічною музикою. Тут навіть з'являється голос вокалістки. Цікаво.

3. Remember Me. Початок зі східних мотивів, далі вмішується напів-ломаний ритм ударних із подальшою участю класичних інструментів. Потім по черзі, потім разом. Потім танцюємо.

4. A Simple Test. драм н бас виступає на передній план, але все ж трек залишається більше меланхолійним ніж рухливим. Не цікаво.

5. A Hair On The Head Of John The Baptist — Межує між повільною мелодією та тихими фоновими розмовами і стилем славнозвісного Мобі. Драм відсутній. Звучить дуже мило.

Слухаємо:



6. Blood And Milk
Знову в наявності драм + звуки аля rolling stones + невідомі фонові голоси. Присутній фоновий регіт в паузах. Без спецречовин при записі не обійшлося.

Сьомий трек The Opening — це те, що ми чули при перегляді відео — красива і рухлива мелодія наповнена класичними звуками і легкими ударними. Дуже приємно.

У восьмому треку Backyard Pond ломаний біт + тихі клавішні і чиїсь фонові крикиголоси б'ють по голові. Зачувши звуки я подумав про мурашник. Не знаю чого. Фігня якась.

9. Grafting. Знову класичні інструменти і ритм роблять тягучу і сумну мелодію, десь вдалечині чути голоси на східну манеру. Здається моляться. Не перериватиму це. Гарно.

10. Praise. Тут вже повним ходом хорові співи, якісь віддалені схожості зі фанком.

11. I'm On The Wrong Side. Повільна мелодія і жіночий вокал хочуть донести до нас текст пісні, який я не слухав. Дуже повільно і мінімум інструментів. Із середини пісні згадали про ударні і соло гітару та вимкнули набридливий вокал. Все вірно. Але все за 2 із половиною хвилини — дуже швидко.

12. 002 F#m. Не знаю що хотіли сказати цифрою нуль-нуль-два від мінорного фа-дієзу, але тут клавішні і нічого більше.

Загалом альбом такий от депресивно-спокійний і дуже різний. Не слухайте його. Зкачайте і видаліть.

Як бачимо спецречовин було достатньо для запису такого альбому.

Перевірити результат їх дії можна тут