Якщо хтось не дочитає вікі до кінця, то напишу дещо:
Аранжування «We Are The world» лягло в основу пісні українського композитора та виконавця Тараса Петриненка «Україна», яка після розпаду СРСР стала одним з головних патріотичних шлягерів країни.
Мабуть «популяризація» — важлива річ. Щоб ЦЕ дивилася молодь, залучили якомога більше попсових співаків. Навіть реп в кінці зачитали. Як ще привернути увагу сучасної молоді?
Описаний тобою стереотип є типовим для молодших підлітків, а у них сам процес розвитку і психофізіологія обумовлюють певні зацікавленостіі, в яких проблеми світу ніяк не входять. до того ж молодь мало що може зробити в такій ситуації. Це проблеми світу вцілому, а не конкретно молоді. Їх зірковий конгломерат доволі обмежений (в новій версії) і дійсно орієнтований на лише певні групи населення.
Дотого ж, потрібно не просто привертати увагу (сьогодні ми по телебаченню бачеми страшніші речі, власне те, що все менше і менше людей звертають на ці проблеми увагу і обумовлене звиканням), а давати можливість молоді реалізувати свої амбіції в цьому напрямку. Нажаль в нашій країні дуже мало серьйозних волонтерських програм. Мене не взяли на роботу з біженціми, лише тому що я поки не на 4 курсі (при тому що фактично знань у мене вистачає)
В нашій країні здається цей стереотип підходить не тільки для «молодших» підлітків. Поглянь, вони чимось цікавляться? Не бачу.
Вони питали «А хто такий Майкл Джексон ?» Він не обов«язково має усім подобатись, але не знати хто це — просто дивно якось.
Може ми старіємо?..
Чорт, не хочу бути бабусею в 20 років)))
Зрозумій, Джексон — це ідол певних поколінь і цілком логічно що ці ідоле змінюються (враховуючи, що останні роки від «давніх ідолів» було мало дійсно гучних робіт, які б могли захопити нові покоління) Це нормально, ми же чомусь не зітхаємо ностальгічно по, приміром Ліні Кавальєрі, чи Айсідора Дункан, або Фрейд (хоч його і згадують реглярно, але мало людей не беручи до уваги психологів зможуть правильно описати його ключові теоретичні положення, ідеї та принципи), але всі вони були ідолами свого часу. Проте нас ніхто не буде критикувати через те, що ми щось про них не знаємо. Єдиним проявом старості тут може бути бурчання з приводу «от молодь пішла..»)) Так що кращє бурчати припиняємо) Ми що молодь, просто в деяких моментах більш обізнана ніж інша молодь.
pouleserg
Hmara
pouleserg
Дотого ж, потрібно не просто привертати увагу (сьогодні ми по телебаченню бачеми страшніші речі, власне те, що все менше і менше людей звертають на ці проблеми увагу і обумовлене звиканням), а давати можливість молоді реалізувати свої амбіції в цьому напрямку. Нажаль в нашій країні дуже мало серьйозних волонтерських програм. Мене не взяли на роботу з біженціми, лише тому що я поки не на 4 курсі (при тому що фактично знань у мене вистачає)
Hmara
Вони питали «А хто такий Майкл Джексон ?» Він не обов«язково має усім подобатись, але не знати хто це — просто дивно якось.
Може ми старіємо?..
pouleserg
Зрозумій, Джексон — це ідол певних поколінь і цілком логічно що ці ідоле змінюються (враховуючи, що останні роки від «давніх ідолів» було мало дійсно гучних робіт, які б могли захопити нові покоління) Це нормально, ми же чомусь не зітхаємо ностальгічно по, приміром Ліні Кавальєрі, чи Айсідора Дункан, або Фрейд (хоч його і згадують реглярно, але мало людей не беручи до уваги психологів зможуть правильно описати його ключові теоретичні положення, ідеї та принципи), але всі вони були ідолами свого часу. Проте нас ніхто не буде критикувати через те, що ми щось про них не знаємо. Єдиним проявом старості тут може бути бурчання з приводу «от молодь пішла..»)) Так що кращє бурчати припиняємо) Ми що молодь, просто в деяких моментах більш обізнана ніж інша молодь.
Hmara